мои дети по судьбе
это радость мне тебе
счастие одно с детьми
и скажу вам не тая
благодарность ты прими
радость милая моя
солнце в небе ярко светит
согревая душу мне
так при солнце и луне
дарит радость жизни детям
такова судьба моя
и нисколь не страшно мне
всей душою молвлю я
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Християни і безбожне весілля - Лілія Мандзюк Вірш написаний під враженнями від випадково почутої розмови в автобусі. Двоє знайомих між собою, але з різних місцевостей говорили про весілля, яке наближалося. Один з них сказав, що в однієї з сторін чимало “віруючої” родини, але вони на такі весілля не ходять. “Як не ходять? “Штунди” з нашого села ще й як люблять по наших весіллях ходити!” - здивовано і зневажливо сказала друга людина...
